16:14:34 |
квітень, 18, 2003 |
Мертвий Півень |
CD Live (с) Віктор Морозов/Мертвий Півень
(р) RG Music Ексклюзивний дистриб‘ютор: Lavina Company
Distribution Вихід: 20 березня 2003
У листопаді
минулого року стличне видання "Афіша" якось дорікнуло, мовляв,
згадані у заголовку митці не мають точок перетину з ідеями,
якими живе решта світу. Бажання прив‘язатися до світових
музичних спрямувань викликає лише схвалення, але де запорука,
що до нас доходять буквальні всі світові ідеї? Зрештою, в тому
ж згаданому “всьому світі”, крім велелюдних мейнстрімних
тенденцій, поруч завжди співіснують локальні, суто місцеві
митецькі зрізи, котрі ніколи не були, не є, і не стануть
доступні загалові. Втім, вони того і самі не прагнуть. Коли
глянути з цього пагорбу, то що Віктор Морозов, що Мертвий
Півень, рівнож як і їхній спільний доробок, цілком вписуються
в струмінь світового музичного поступу.
В.М. і М.П.
продовжують розорювати вітчизняну ниву “живих” плит, хоча в
даному випадку “Афродизіяки” є не просто live-версією якогось
порядкового альбому. Цей проект закарбовано лише в тому
вигляді, в якому він є: студійних переробок чи яких інших
покращень не буде. Так було замислено від початків. З кута ж
мистецького “Афродизіяки” становлять не зовсім музичну
платівку у звичному розумінні.
Театральні набутки пана
Морозова і добродія Барбари далися взнаки, і окремі пісні,
наприклад, “Джульбарс” чи “Пісня 551” є навіть не
перформенсом, а таким собі надмалим мюзиклом. Чільна річ “Наша
Зима” з лемківською народною “Душко моя” (без жодного
глузування!) могли б стати відповіддю на запитання “А де ж
знайти український шансон?”. Так, нехай в піснях ані згадки
про зону, жиганів та курвів, але ж формат, загалом, той! Та й
за первинними поняттями в шансоні завжди співалося коли не про
любов і усміхнене сонечко, то про муху, яка літає по шинку і
гадить на гальби з пивом. Втім, неможливо побачити те, чого
бачити не бажаєш.
Воно може і не пасувало б нашим
вепрам від ВІА-ери та львів-indi-сцени завершувати на такій
відверто пафосній ноті, як “Oh My Dear Ukraine”, однак з
іншого боку, чому ні? Не цурається ж Боно, лідер U2, на
виступах чи на найвищих церемоніях казати “Я люблю тебе,
Ірландія!”
Позатим, є щодо “Афродизіяків” два
твердження, які ні в кого не викличуть заперечень. По-перше,
виступи спайки ВМ+МП природно виглядають лише на малій сцені,
але на ній вони творять не пересічний клубний концерт, а
спектакль. По-друге, фаховий музичний рівень будь-кого з
виконавців є поза жодним сумнівом, і гра чи-то надвиразного
барабанника Надольського, чи-то незворушного басиста Джона,
чи-то переначитаного Чайки (най дарують ті, кого не згадав)
становить сама по собі окреме шоу. І коли кому-небудь раптом
закинуть, мовляв, “твій рівень – Мертвий Півень”, повірте, що
це дуже навіть підлесливе визнання.
Jurko Zelenyj
Зміст:
1. Наша зима 2. Джульбарс 3.
Чуєш, мила 4. Музика, що пішла 5. Переваги
окупаційного режиму 6. Біла квітка 7. Карколомні
перевтілення 8. Не від того я помру 9. Карусель
10. Пісня 551 11. Душко моя (лемківська народна)
12. Літо буде 13. Oh My Dear
Ukraine | |