“Я волів би, щоб книга не була такою довгою”

РОЗМОВА ІЗ ВІКТОРОМ МОРОЗОВИМ, ПЕРЕКЛАДАЧЕМ “ГАРРІ ПОТТЕРА”

НАПЕВНО, не буде перебільшенням сказати, що мало якої книжки чекають із таким нетерпінням, як продовження пригод маленького чарівника Гаррі Поттера. Перекладач всіх чотирьох частин Віктор Морозов нині працює над українським перекладом “Гаррі Поттер та орден Фенікса”. Видавництво “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” обіцяє віддрукувати нову книжку вже до 30 вересня.

Це буде перша книга пригод Гаррі Поттера, яка з’явиться раніше, ніж російське видання, що, безперечно, дасть хорошу фору україномовному чарівникові. Нагадаємо, що росіяни обіцяють видати свій переклад 7 лютого. Нині над російським перекладом працює троє перекладачів. Планували, що і український переклад Віктор Морозов робитиме разом із Софією Андрухович. Проте від цієї ідеї довелося відмовитися. Чому? Про це та про свої враження від книги Віктор розповів кореспондентові “Газети” Наталці Сняданко.

– Як просувається робота над перекладом п’ятого Поттера?

– Переклав уже приблизно півкниги – 350 сторінок (загальний обсяг твору – 766 сторінок)

– Чи подобається сама книга?

– Як і в попередніх книжках, сюжет тримає в напрузі, фантазія авторки невичерпна, Волдеморт стає дедалі могутнішим і страшнішим, а деякі моменти твору, що “дорослішає” разом із його героями, дивовижним чином перегукуються з нашими реаліями – маніпуляція пресою, сірі кардинали, народження опозиції й таке інше. Звичайно, я волів би, щоб книга не була такою великою за обсягом, але це вже, мабуть, суто перекладацькі нарікання, бо надто великий обсяг роботи.

– Чому вирішили відмовитися від ідеї перекладати втрьох, як планували спочатку, і чи встигнете тепер раніше за росіян?

– Було проведено експеримент із четвертим Поттером (я його переклав у тандемі з Софійкою Андрухович), щоб перевірити, чи так вийде швидше. На жаль, робота над “підганянням” двох різних стилів до одного спільного знаменника (щоб не було помітно переходу, “швів”), перевірка й уточнення термінів, назв, деталей зайняла досить багато часу і затягнулася на значно довший період, ніж ми сподівалися, тому видавець Іван Малкович вирішив відмовитися від ідеї перекладу втрьох. Росіян маємо надію випередити, адже російський переклад, за останньою інформацією, з’явиться досить пізно – 7 лютого 2004 року.

– Коли розпочалася робота над перекладом, чи не намагалися дістати книгу раніше піратським способом?

– Робота почалася в день виходу англійського оригіналу (тобто 21 червня) завдяки поетові Андрію Бондару, що того дня вилітав до Києва з Голландії, де брав участь у поетичному фестивалі. Тож вранці він купив книгу в Амстердамі, а ввечері того ж дня я вже почав її перекладати. Вдавалися, звичайно, й до піратських засобів, викрали навіть цілий трейлер із книжками (про це повідомляли в пресі), але не встигли переправити трейлер в Україну, бо дорогою на нас напали дементори, водія запроторили до Азкабану, а самі книжки зачаклували, перетворивши на новий бестселер Кучми “Україна не Росія”.

– Як ставитеся до російських перекладачів, адже їх знову змінили?

– До роботи над п’ятим Поттером росіяни залучають дуже кваліфікованих і досвідчених перекладачів – таких, як Віктор Голишев, який переклав “Політ над гніздом зозулі” або “Всю королівську рать” (щоправда, це вже втретє мінятимуть перекладачів російської Поттеріани, тому знову існує небезпека плутанини з назвами і таке інше).

– Чи видавництво “А-БА-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” вже має авторські права на п’яту книгу, чи переговори ведуть паралельно із перекладом?

– Переговори тривають, сподіваємося отримати права вчасно.

– Коли має вийти книга?

– Попередньо плануємо на кінець вересня, але це вже питання до видавця.

– Якою буде ціна?

– Ще не знаю.

– Чи готові вже ілюстрації?

– З досвіду попередніх книжок знаю, що над ілюстраціями працюють паралельно з перекладом, але остаточний варіант з’являється завжди в останній момент.

– Який том подобається вам найбільше?

– Перший, бо найкоротший.

– Яку із книг, на вашу думку, вдалося найкраще перекласти?

– Мені важко оцінити власний переклад об’єктивно, але, здається, що всі книжки перекладено досить рівно, в чому, до речі, велика заслуга цілої команди фахових редакторів на чолі з вельми прискіпливим Іваном Малковичем та його синами Тарасом і Гордієм – найсуворішими нашими критиками.

– Як ви ставитеся до гіпотези американського критика Майкла Бронскі про гомосексуальні нахили Гаррі? (див. “Львівську газету” від 17.07)

– Як до творів Ґільдероя Локарта (див. “Гаррі Поттер і таємна кімната”).

– Які читацькі відгуки на книгу запам’яталися вам найбільше?

– У “Книжнику-ревю” згадували слова однієї російськомовнозомбованої киянки, котра, прочитавши українського “Поттера”, сказала не надто мудрі, але досить показові слова: “А вєдь на етой мовє можна даже чітать!”

– Як оцінюєте цифри продажу книг? Де продають найбільше: в Києві, Львові чи інших містах? Чи продають український переклад по всій Україні?

– Наскільки мені відомо, український переклад продають по всій Україні, але де найбільше, не знаю, це знову ж таки питання до видавця. Мені ж неймовірно цікаво, що станеться, якщо нам пощастить видати українського Поттера раніше за росіян – чи читатимуть його тоді російськомовні діти в Одесі, Донецьку чи Севастополі? Бо це було б круто! Знову ж таки, наскільки мені відомо, загальний тираж українського Поттера вже, здається, перевищив сто тисяч примірників, що, з одного боку, непогано для країни, де художню україномовну літературу видають накладами в одну-три тисячі, а з другого – мізер для країни з населенням у майже 50 мільйонів.

– Чи користувалися ви під час роботи російським, польськими чи іншими перекладами Поттера? Що вважаєте більш вдалим у чужих перекладах, а що – у своїх власних?

– Використовував винятково англійський оригінал, інших перекладів досі не читав, щоб не потрапити, принаймні, підсвідомо, під чужий вплив (але знаю, що, скажімо, Іван Малкович, працюючи над редагуванням тексту, часто звірявся з російським чи польським перекладом). Тому не можу порівняти чужі переклади з власним, можу тільки навести цитату з того ж таки “Книжника-ревю”: “...український Поттер... говорить до нас мовою настільки живою, повсякденною, природною, що складається враження, ніби окремі фрази перекладач почув безпосередньо від дітей-підлітків, десь серед дитячих забав та ігор... Як не дивно, але переклад Морозова вигідно різниться від російського та польського літературного еквівалента саме легкістю-справжністю-нештучністю...”

Нагадаємо, що 21 червня 2003 року роман “Гаррі Поттер і орден Фенікса” надійшов у продаж у Великобританії і став виданням, яке розпродають найшвидше за всю історію королівства. За оцінками експертів нині у світі продано вже понад 190 мільйонів книг про Гаррі Поттера. Проте сьома частина має стати останньою. Нещодавно Джоанн Ролінг, відповідаючи на запитання юного читача про те, чи збирається вона написати продовження серії з уже дорослим Гаррі, відповіла: “Спочатку переконайтеся, що він залишився живий і виріс, але і повідомляти нічого не хочу”.

Предметом продажів є не лише самі книжки, а й все, що пов’язано з іменем Гаррі. Так, на аукціон виставлено будинок №12 на Пікет Поуст Клоузд у передмісті Лондона, що став знаменитим саме завдяки Гаррі Поттеру. Саме тут мешкали нестерпні родичі хлопчика: у цьому домі студія “Ворнер Бразерз” знімала свій фільм про маленького чарівника. Тепер цей будинок, який нічим не відрізняється від інших в околиці, виставили на аукціон. Стартова ціна – чверть мільйона фунтів стерлінгів. Однак організатори аукціону сподіваються вторгувати значно більше.